Просто невеличке доповнення...
Отже, розпорошуватися довго не буду, бо рецепта якогось мега не очікується, але мені здається, ідея вам повинна сподобатися. Мені особисто дуже сподобалася. І ідея і результат і коньяк... Ідеї вони такі...ага... 
Баклажани поріжемо нетовстими кружечками, присипаємо сіллю, чорним перцем (я тут нещодавно лимонний перець купив - цікава штуковина, сподобався) і оливковою олією:
Підготуємо «мастило». Видавимо кілька зубчиків часнику через прес і змішаємо з парою столових ложок насіння кунжуту. Можна просто білого, але з вкрапленнями чорного - взагалі буде те, що треба!
Як радять великі кулінари планети - можна було просто посолити, а потім «вичавити гіркоту» - по-моєму, це херня якась, особливо для хороших баклажанів. Тому без прелюдій відправляємо кільця на розігріту сковороду.
На серветку «промокати» не потрібно, бо нам потрібна липкість залишків масла, для прилипання кунжуту з часником. Обвалюємо без фанатизму, але рівномірно:
На гарячих баклажанах часник і кунжут, ясна річ, розкриються і під чарочку коньячку це буде просто чудово...
У баклажан сезон, для різноманітності і більшого гламуру - саме то! Велика тарілка пішла буквально... Буквально пішла!
Смачного!!