Що ж робити, якщо раптом купив цикорій? І сам не поняв, що зробив. Прийщов з пакетом продуктів до товарища.

І все начебто було нічого, і навіть список «замовленого» збігся зі списком «привезеного», але буквально в останній момент він з переможним виглядом дістав з пакета «ЩОСЬ» і зі словами “цей їжачок буде жити з вами...” простягнув нам. Далі послідовність дій була наступна: беремо упаковку, підносимо ближче, довго дивимося, нюхаємо через целофанку, читаємо по складах: «ЦИ-ДО-РІЙ»...

- І що з ним робити??! 
- Не знаю, щось хороше. Ви зобов'язані!..
І тут жінка, яка його дружиною зветься, кидає в слід:
- Так запечіть його...
Спасибі тобі добра жінка! Будемо пекти!

Беремо власне:

Цикорій листовий (як з'ясувалося це трава!), на 4шт беремо склянку вершків середньої жирності, 150 гр білого сухого вина, тертий пармезан, бекон - виключно з жадібності і любові до м'яса - по 2 смужки на плід. Сіль, суміш мелених перців, рожевий перець горошком. Спецій брали мінімум, намагаючись не перебити смак цикорію (перший досвід, все-таки ).

Далі все просто. Цикорій поміщаємо в ємність, заливаємо майже повністю водою, решта доливаємо вином, трохи підсолюємо, кидаємо горошки рожевого перцю. Після закипання варимо 4-6 хв.

Попки у цикорію краще трохи зрізати - гірчать, але не занадто, щоб листя не розвалилися. До речі, багато «цикорієзнавців» рекомендують видаляти серцевину (качан) і додавати цукор при готуванні - типу гіркий капець...хз - нічого такого не помітили і над продуктом не знущалися.

Поки цикорій вариться, розводимо білий соус. Тут все примітивно, борошно на вершковому маслі, вершки, пармезан, сіль перець - консистенція і насиченість смаку. Замішуємо, залишаємо трохи настоятися.

Акуратно дістаємо цикорій, максимально виганяємо з нього воду, загортаємо в бекон, укладаємо у форму для запікання.

Заливаємо соусом, зверху можна додати трохи суміші трав.

Ставимо в розігріту духовку на 200 градусів хвилин на 10-15 до загустіння соусу і зажарювання бекону.

Витягаємо і вживаємо з білим сухим вином...

Незважаючи на те, що травичка ся не часто використовується в широких масах, дуже вже вона нам сподобалася. Важко сказати на рахунок самостійного блюда, але як гаряча закусь цілком і в запеченому вигляді дуже навіть непогано. Будемо експериментувати і ділитися. 

Смачного!