Червоне і зелене...

Почнемо з червоного.
Це відомо як варення Marmellata di peperoncino, то що варять в Калабрії на півдні Італії. Давно в голові крутився цей рецепт, і тільки зараз зрозумів що Детыч вже робив якось. Мій варіант трохи відрізняється від відомого. Справа в основному в пропорціях. Я не готовий на кіло яблук класти один перчик. Беремо побільше чилі і трохи, чисто для текстури, солодкого перцю і яблука. Бажано всі червоного кольору...

Самим трудомістким процесом стало витрясання насіння з чилі. Тому як вони на хер не уперлися в готовому джемі. Інше займає 2-3 хвилини. Ріжемо чилі, перець і яблука на шматки, складаємо в каструлю...

І засипаємо піском. Цукровий. У мене пішло десь грам 200

Можна почекати годин 12 поки виділиться сік, а можна зробити як я.
Вливаємо грам писят водичці в каструльку, щоб не горіло і ставимо на самий малий вогонь. Через годину виявляємо що все вже плаває в сиропі. Збільшуємо вогонь і варимо годину-півтора...

Знімаємо, даємо трохи охолонути, щоб не псувати блендер і хреначим в потерть. Трохи запашного перцю і гвоздики розтираємо в ступці. Зірку бадьяна кладемо цілком...

Варимо хвилин 15-20 і даємо охолонути в каструлі.

Тепер зелене.
Це аргентинський соус чімічуррі. Про походження назви сперечаються до цих пір. Одна з версій свідчить, що в Аргентині полонені підлими англійцями обаригены не могли жерти бридку британську жратву. От якби хоча б посолити і поперчити, то мож і змогли б проковтнути, - вони сподівалися. Намагаючись чотче викласти свої справедливі вимоги вони вигукували їх відразу на всіх мовах які знали. Дайте хоча б соус, тупі виродки! - кричали вони. Звучало це приблизно як «че миль сальса», «че миль каррі», «че-мі-карі».
Що за чемечури!? - злилися британці та змішали їм всякої трави в перемішку з гіркими перцями. Нате, жеріть, жывотные, - примовляли задоволені загарбники.

Ось така зворушлива і правдива історія.

Бірема все зелене. Кінза, свіжий базелік, чилі, часник (білий сцуко), трохи сухого чебрецю і розмарину...

Ріжемо і блендерим...

Для правильного смола солимо, оливкомаслим і злегка уксусим...

Пробуємо, я додав цукру і соку лимона...

Виходить ось стоку. Більше робити я не став - мені все швидко набридає...

Зелений добре йде до м'яса і риби. Можна вмішувати в пасту та й куди завгодно. Червоний хороший з м'ясом, сиром, можна додавати в стир-фрай, та й просто так йде на ура!

ТОН.

це був: Два соусу: "Marmellata di peperoncino" і "Сhimichurri"