Ассимилируем Японію!..

трохи, але це вже навіть не за мотивами...

До чого я це розвів? Хм... Дуже часто ми маємо певний набір продуктів, який говорить нам, що ми можемо приготувати ту чи іншу страву, але потім з'ясовуємо, що у нас є тільки половина і ось тут люди або впадають в істерику або починають імпровізувати. Не властиво хулинару істерити - тому будемо імпровізувати!

Маємо в наявності:
Копчений смажений вугор - (продається вже замаринований в солодкому соус е в замороженому вигляді. Ціна за 300грамм від 200 рублів. Нам буде потрібно близько 100-150 грам на дві великі порції.
Авокадо - давненько вже лежить і відмінно визрів.
Огірок  - свіжий.
Помідор - ну, можливо проситься черрі. Але ми імпровізуємо»!
Салат - айсберг. Він середній між «твердим» і «млявим». Саме воно.
Яйця - вірніше яйце куряче. Якщо у вас скатертина-самобранка, то беріть перепелині штуки 4-5.
Горіховий соус - хааа... А ось тут засідка. Потрібен ніхто інший як японський горіховий соус. При бажанні ( і я вам дуже раджу) його можна (треба!) купити додому в постійне користування. Він не дешевий. Близько 450 рублів за літр. Але він того вартий. Теоретично його можна приготувати самому, але по-моєму це зайвий геморр. Якщо, звичайно, закортить, то там: 2 зубчики часнику, половина невеликої цибулини, 2 ст.л. свіжого соку лайма, 1 ст. коричневого цукру, 0,5 ч.л. порошку каррі, 0,5 ч.л. мелених пластівців червоного перцю, 140 г арахісової пасти (peanut butter), 180 мл кокосового молока, зелень кінзи, 2 ст.л. солоного арахісу. Це перший склад, який мені попався на очі. Не факт що він академичний!

Ми ж ріжемо авокадо соломкою:

Потім очищений від шкури огірок:

Помідор:

Руками крупно рвемо айсберг:

Вугор бажано звільнити від шкіри (вона тупо не жується) і теж нарізати смужками:

Додаємо яйце і поливаємо соусом!

Соус дуже специфічний, тому не перестарайтеся з кількістю. Але він приголомшливо смачний і гарно поєднується з овочами і копченим вугром. Думаю, що кожен з вас пробував подібний салат в суші барах і комусь він дуже подобається - так чому ж не приготувати його вдома? Нехай і в досить вільній інтерпретації...

Ваша смачна історія!