Українська кухня надзвичайно різноманітна. У кожному регіоні є свої гастрономічні традиції та унікальні рецепти. У них поєднується культура, місцеві продукти та навіть релігійні вірування українців.

Козаки майже постійно проживали на Запорізькій Січі, тобто в центральному регіоні країни, за порогами Дніпра. Таке розташування значною мірою вплинуло на їхній раціон. Це було насамперед військове укріплення, тому й люди там проживали переважно військові. Через це в них склалися свої власні правила щоденної трапези та святкових застіль.

Які страви можна було зустріти на козацькому столі? Чи подавалася до них горілка та інші напої? Хто готував їжу? Про все це далі в матеріалі.

AD_4nXd5gsJitxc6tvX0XIewhh8lfTQ8Owbj6s8cVBliHa7NCmKWhZjfJ53jiTjL55ITrlsG1LsUuGXynM5xERnnUmq20oWZOZAuvtMarq6hUjao8aGUl-H_-0JJycAJVfKXXuVadaQFAE6N-BPU4l7RNjJXXNFX?key=gIy_O_YTBv0W88z0UWCnwg

Основа раціону на Запорізькій січі

Набір страв козаків різнився від того, що можна було знайти у звичайній селянській хаті. Вояки не тримали великої чи малої худоби, тому м'ясо та молочні продукти майже не використовувалися. Замість цього було багато риби, адже саме розташування Січі допомогло розвивати цей промисел. Її споживали у вареному, смаженому вигляді. У походи брали сушену чи в'ялену рибу, адже вона довго не псувалася.

Овочі та фрукти теж купували у селян на базарах.

Запорожці споживали багато круп, як-от просо, ячмінь, гречка. Їх варили на овочевому бульйоні чи воді, додавали сало чи шкварки, цибулю та часник. Такі каші та юшки становили основу повсякденного меню, адже були поживними та простими в приготуванні.

Жінок на територію Запорізької Січі не допускали, тому всіма кулінарними справами займалися винятково чоловіки.

AD_4nXdjbizNnrebmvkca20GVDW4LcrmAGJ9VJd78fzxqGNZkwMiyu9EqBBTPrl-XErh4TYzOOWyXWpFsitDkUUjFcsI5pLOVST10sOp08XT6OzTRUpcX0DXXkyW6_Y0xIU9NLs8ERQODQvSZ9Y8PQiT6GRPuUI?key=gIy_O_YTBv0W88z0UWCnwg

Святкові гастрономічні традиції

На особливі випадки (релігійні свята, бенкети на честь старшини) передбачалося особливе меню:

  1. Капусняк. Перша страва з дрібно нашинкованої білокачанної капусти. Такий суп виходить дуже легким, кисло-солодким, проте досить ситним. До нього додають також ковбасу та інші овочі, гриби та приправи.
  2. Голубці. Подавалися навіть у піст, проте без м'яса. Одна з основних страв на новорічні та різдвяні свята. У листок капусти загортали начинку з м'яса чи овочів.
  3. Шулик. Печені коржики з пшениці, що подавалися на Маковий Спас. Поливалися сумішшю з рідкого меду та протертих макових зерен.
  4. Вареники. «Кишеньки» з пшеничного тіста з начинкою всередині. Бувають солоні (з капустою, картоплею, грибами, м'ясом) та солодкі (з кисломолочним сиром, грушею, вишнями, маком, полуницями, яблуками). Подавалися з вершковим маслом, шкварками чи медом.

Також подавали печеню з рибою, овочами або свининою. З напоїв на столі часто-густо виставляли пиво та медовуху. Горілка з'явилася згодом: технологія її приготування тоді була іншою, якщо порівнювати з сучасною. Воїни любили вина, слабоалкогольні наливки.